###Крамар: "Десна у матчі з Шахтарем буде викладатися на кожному клаптику поля на всі 100%" ###
Не так багато гравців із Прем'єр-ліги перебралися під час цього зимового антракту в дивізіони більш низького рангу. Антон Крамар, котрий змінив ФК Севастополь на Десну, – один із них. У розмові з універсальним напівзахисником ми спробували дізнатися, що спонукало його на такий крок, чого чекає він від найближчого матчу із Шахтарем і які враження має від знайомства із чернігівською командою.
– Останнім часом ви грали у контрольних матчах Десни, а нині ваше прізвище з'явилося у заявці чернігівців. Тепер уже можна офіційно вас назвати гравцем Десни?
– Так, контракт підписав. До кінця сезону буду гравцем чернігівської команди.
– Хто запропонував вам перейти до Десни?
– Головний тренер чернігівців Олександр Рябоконь. Ми з ним давно знайомі, разом працювали ще у черкаському Дніпрі. Тому коли він мені зателефонував і запропонував перейти у Десну, я відразу ж погодився.
– У січні, коли Десна грала на Меморіалі Макарова, вас у її складі ще не було. Коли ви приєдналися до чернігівців, на якому етапі підготовки?
– З Десною почав працювати тоді, коли вони вже займалися в Криму – у Куйбишевому. Першу гру зіграв, здається, проти кіровоградської Зірки.
– Коли ви переходите до команди, де є знайомі тренери і низка гравців, напевно, зайве запитувати, як вас там прийняли?
– Так, звісно. Я давно знайомий із Олександром Дмитровичем, і з іншими тренерами, та й із 90% футболістів раніше грав у різних командах. Тому прийняли мене добре.
– Які іще варіанти розглядали цієї зими? Де могли опинитися, окрім Чернігова?
– Багато було варіантів насправді, але чи можна було їх назвати варіантами? Я вважаю, що правильно, коли тобі дзвонять напряму і пропонують щось, а так...- Багато було розмов, але найконкретнішою була Десна.
– Багато футболістів нині їдуть за кордон, у ближнє зарубіжжя. Для вас така можливість приваблива, чи хотілося б грати саме в домашньому чемпіонаті?
– Звісно, я, як і кожен футболіст, хотів би грати вдома на високому рівні, але якщо була б хороша пропозиція з-за кордону, то чому б і не спробувати?
– Багато фахівців вважають, що ви мали б грати на прем'єр-ліговому рівні. Не прикро, що із тієї севастопольської команди, яка завойовувала путівку до Прем'єр-ліги, чимало гравців так і не спробували свої сили на найвищому рівні? Ви от всього тричі на поле виходили, більше за дубль. Те саме стосується Танчика, Новака...-
– Я думаю, це ще не кінець. Просто футбол – така штука, де не завжди усе від тебе залежить. Бувають різні ситуації. Тому думаю, що все попереду. Я зіграв три гри, дебютував на цьому рівні, а наступним кроком буде прогрес у цьому напрямку. Хочу зіграти більше у Прем'єр-лізі, краще себе там проявити.
– Багато хто вважає, що Севастополь тяжко пережив відхід Кононова по ходу сезону. Як це відчувалося по ходу сезону зсередини?
– Звичайно, коли головний тренер іде по ходу сезону – це погано. Для всіх це було, щонайменше, несподіванкою. Однак я не сказав би, що для команди це було шоком, севастопольці це пережили.
– Подейкують, що коли йшов Кононов, то уже знав, що у команди будуть проблеми із фінансуванням. А коли футболісти відчули проблеми з виплатою зарплати?
– Я вам скажу, що там таких конкретних проблем не було. Можливо, якісь там мінімальні затримки є, але все, що повинні виплатити – виплачують. Може, бюджет трохи урізали, але загалом ситуація прийнятна.
– Відомі кримські події ви застали у Севастополі, чи на той час уже були у таборі іншої команди в іншому місці?
– Ні, якраз так вийшло, що я на той час команду уже залишив.
– Що кажуть з цього приводу ваші недавні одноклубники? Вони вже готуються до російської Прем'єр-ліги, чи мають намір дограти сезон з нами?
– Ви знаєте, ситуація зараз така, що ніхто не знає, що завтра буде. Чуток ходить багато: чи грати в Росії, чи в Україні, хто залишиться, чи буде ще команда. Але як насправді буде – час покаже.
– Перейдемо до справ вашої нової команди. Десні належить стартувати із кубкового матчу проти Шахтаря. Задоволені саме таким жеребом, чи хотілося простішого суперника?
– Тут є і плюси, і мінуси. Мінус у тому, що це одна із найсильніших команд Європи, тому з нею буде тяжко грати, це факт. З іншого боку – буде дуже приємно зіграти з такою командою, і всі футболісти отримають нагоду показати себе. Це – плюс, адже багато хто ще не грав проти таких команд, і це буде дуже цікаво.
– Особисто ви уже перетиналися із командами такого рівня?
– Так, у поточному чемпіонаті мені пощастило виходити на поле у матчах проти Шахтаря, Динамо, Чорноморця. Але у кубку з донецькою командою за севастопольців не грав, як і проти Дніпра у складі черкасців.
– А ось проти Десни у складі своїх попередніх команд ви грали. Які тоді враження були у вас від чернігівців?
– Дійсно, ще за черкаське Дніпро на кубок грав із Десною, і в чемпіонаті. Команда чернігівська запам'яталася як дуже добротний суперник, котрий завжди був у верхній частині турнірної таблиці.
– Нині ваша нова команда – на п'ятому місці в Favbet Лізі 1. Вболівальникам Десни можна розраховувати на щось більше, значно більше? Які завдання сформульовані на весняну частину сезону?
– Наскільки я знаю, завдання – виходити на кожну гру, щоб здобувати очки. Якоїсь конкретики – «треба перше місце, треба Прем'єр-ліга» – я не чув, але обстановка у команді така, що гравців націлюють на максимальні задачі.
– Зважаючи на те, що ви підписали угоду з чернігівцями всього до літа, по завершенню сезону ви будете знову пробувати сили на найвищому рівні?
– Звичайно. Я думаю, кожен футболіст хоче грати на найвищому рівні. Я – не виняток. Але нині буду віддавати усі сили чернігівській Десні, а після закінчення чемпіонату життя покаже, як буде.
– Ми знаємо вас як універсального футболіста. На яких позиціях ви вже пробували сили в Десні?
– Встиг пограти уже і в центрі півзахисту, і справа, і навіть на атаку.
– У Чернігові вболівальники нині досить активні. Уже встигли з ними познайомитися?
– Ні, поки такої можливості не було. Я сподіваюся, на наш кубковий матч із Шахтарем прийде багато чернігівських фанів, і ми з ними зможемо познайомитися.
– Ви із Черкаської області й починали у тамтешньому Дніпрі. За ситуацією у Славутичі (Черкаси) стежите? Ваші земляки взимку отримали відомого наставника, а днями – нових президента і спонсорів.
– Я там провів більше чотирьох років, починав там свою кар'єру, у мене там знайомих і друзів багато. Тому стежу, причому, не тільки за Славутичем, а й за чемпіонатом Черкаської області.
– Ви родом з міста Сміли. А хто ще із відомих футболістів є вашими земляками? У якому стані футбол на вашій малій батьківщині?
– У Смілі зараз немає навіть команди у вищій лізі чемпіонату області, була команда у другій групі, але й того уже, мабуть, немає. Земляки? Ну, ось, приміром, у Севастополі грав із Олександром Ковпаком. У Зорі грає Іван Петряк. Це із нині діючих.
– А із ветеранів можна назвати динамівця Юрія Мороза – чемпіона світу серед юнаків.
– Так, іще Гречаного. Це із тих, кого я зараз згадав.
– Коли говорю з вами, згадую фантастичний ваш гол за Севастополь у ворота охтирського Нафтовика в пам'ятному матчі без глядачів. Його й можна назвати вашим найкращим влучанням?
– Одним із найкращих – можна сказати так. Хоча були й кращі.
– Поговоривши про приємне, можна перейти й до найбільш нагального. Чого чекати вболівальникам від Десни у матчі проти Шахтаря?
– На кожному клаптику поля ми будемо викладатися на всі 100%, це ми гарантуємо від себе. Я думаю, наш матч із Шахтарем буде цікаво подивитися вболівальникам. Дуже сподіваюся, що нам вдасться продемонструвати змістовну гру.
Артур Валерко, Football.ua
